парк культури і відпочинку ім. Т.Г.Шевченка

Парк заснований наприкінці XVIII століття. Вік окремих дерев досягає 150-200 років. Тут налічується 160 видів дерев та кущів, багато з них екзотів – північно-американські, далекосхідні, південноєвропейські, види з Китаю та Японії, Середньої Азії. 

Парк заснований наприкінці XVIII століття. Вік окремих дерев досягає 150-200 років. Тут налічується 160 видів дерев та кущів, багато з них екзотів – північно-американські, далекосхідні, південноєвропейські, види з Китаю та Японії, Середньої Азії.

На початку 50-х років XX століття парк значно поширив свою територію, в 1977-1984 pp. проводилася реконструкція парку, внаслідок чого він поповнився новими видами. Був створений каскад басейнів з фонтанами, оточеними вербами.

Всього в парку налічується біля 5540 дерев та 14200 кущів, весною 2000 року було посаджено 670 дерев (ялини, сосни, туї, берези, липи, клени) та 50 кущів. Київський ботанічний сад вирощує на замовлення парку рідкісні рослини, які стають його окрасою. Нині парк займає 32 га і має 5 зон: тихого відпочинку, активного відпочинку, видовищних споруд, спортивна, дитячий сектор.

Наше знайомство з парком починається з центрального входу, піднімаємось по широких сходах і бачимо групу голонасінних: ялину європейську, сосну Банкса, сосну Веймутова, декілька ялиць білих, дугласію (псевдотсугу) тисолисту, тую західну, а також ялини колючі. У парку взагалі часто трапляються ялини колючі двох форм: срібляста і голуба, які можуть досягати 20-30 м висотою. Це дерево не лише морозостійке, але й добре переносить умови сучасного промислового міста, задимленість і загазованість якого ускладнює культивування багатьох цінних хвойних порід.

Йдемо алеєю до відкритого місця і повертаємо наліво. Тут росте невеличке дерево золотий дощ, яке належить до родини бобових, в нього дуже красиві квітки у вигляді золотих гірлянд.

Справа велике дерево – каркас західний, яке належить до родини ільмових. Батьківщина – Канада. Досягає 100 метрів висоти, живе до 200 і більше років, такі дерева можна зустріти у різних частинах парку.

Пересікаємо каскад фонтанів, по боках яких ростуть верби білі. На газонах бачимо яловець козацький та яловець звичайний – досить морозостійкі вічнозелені кущі. Багато у парку і інших чагарників – спіреї Вангутта і калинолистої, самшиту звичайного, бруслини європейської та бородавчастої, сніжноягідника білого, жимолості татарської, зустрічається магонія подуболиста з жовтими квітками.

Дуже цікаве дерево – бархат амурський або коркове дерево. На батьківщині (Далекий Схід) воно досягає 25 метрів, діаметр 1 метр. Крона широкоокругла, ажурна, листки складні, непарноперисті, нагадують листки ясена, мають гострий специфічний запах. Шар корку відростає протягом 17-20 років. Тільки тоді він придатний до використання. Це цільний медонос. Бархат належить до родини рутових, куди відносяться також і цитрусові. Але плоди його неїстивні. Вони мають вигляд чорних м’ясистих кістянок у довгих своєрідних гіляндах. Ще давні тибетські цілителі використовували їх для лікування хвороб нирок і шлунку. Дерево живе 300 років.